Використання засобів комп’ютерної графіки під час навчальної практики (пленер) у професійній підготовці здобувачів вищої освіти

У статті розглянуто проблему використання засобів комп’ютерної графіки під час навчальної практики (пленер) у професійній підготовці здобувачів вищої освіти мистецьких і дизайнерських спеціальностей. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій та необхідністю оновлення традиційних підходів до мистецької освіти в умовах цифрової трансформації. Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналіз ефективності інтеграції комп’ютерної графіки в процес пленерної практики як засобу формування професійних, творчих і цифрових компетентностей майбутніх фахівців.

Авторами визначено, що навчальна практика (пленер) є важливою складовою професійної підготовки, яка забезпечує розвиток спостережливості, образного мислення, композиційної культури та навичок роботи з натурою. Обґрунтовано, що інтеграція цифрових технологій, зокрема графічних редакторів, мобільних застосунків та планшетів, розширює можливості фіксації, аналізу й художньої інтерпретації реального середовища. Особливу увагу приділено поетапній організації пленерної практики із застосуванням комп’ютерної графіки: підготовчого, натурно-пленерного, аналітично-ескізного, завершального та презентаційного етапів.

Експериментальне дослідження, проведене на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка серед здобувачів освітньо-професійних програм «Мистецтво в закладах освіти» та «Графічний дизайн», засвідчило ефективність запропонованого підходу. Встановлено, що у здобувачів експериментальної групи рівень сформованості професійних компетентностей зріс до 65,4 %, тоді як у контрольній групі – до 38,5 %. Одночасно зменшилася частка здобувачів із низьким рівнем компетентностей, що підтверджує результативність використання цифрових інструментів в освітньому процесі.

У висновках підкреслено, що поєднання традиційної пленерної практики з засобами комп’ютерної графіки сприяє розвитку креативного мислення, візуальної культури та проєктних умінь здобувачів освіти. Перспективи подальших досліджень пов’язані з упровадженням технологій 3D-моделювання, доповненої та віртуальної реальності, а також штучного інтелекту в мистецьку освіту.