Ефективність впровадження програми корекції мовленнєвих порушень у дітей з особливими освітніми потребами шляхом розвитку міжпівкульної взаємодії та графомоторних навичок

Стаття присвячена вивченню ефективності корекційної програми для дітей з особливими освітніми потребами (6–8 років) з порушеннями мовлення шляхом розвитку міжпівкульної взаємодії та графомоторних навичок. Теоретичне обґрунтування базується на тісному нейрофізіологічному зв’язку між мовленнєвим розвитком, міжпівкульною інтеграцією та дрібною моторикою. У програмі використовувалися вправи з перехресною координацією («навхрест», одночасне малювання обома руками, «дзеркальні» рухи), а також графомоторні завдання (штрихування, обведення контурів, з’єднання точок, робота з прищіпками та мозаїками). Емпіричне дослідження проведено з 10 дітьми протягом 6 місяців. Результати показали значне підвищення рівня самостійності у виконанні завдань (з 20% до 48%), зменшення кількості помилок у графомоторних та зорово-моторних вправах, покращення фонематичного сприймання, мовленнєвої активності та здатності до побудови простих фраз. Зроблено висновок, що цілеспрямований розвиток міжпівкульної взаємодії та графомоторних навичок є ефективним засобом корекції мовленнєвих порушень у дітей з ООП, оскільки сприяє активізації сенсомоторної інтеграції, довільної регуляції та самоконтролю.