Zhytomyr State University Library

Художньо-пластична специфіка та технологічний інструментарій мистецтва скульптури в системі фахової підготовки здобувачів освіти

Шостачук Т. В.ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4542-2835 (2026) Художньо-пластична специфіка та технологічний інструментарій мистецтва скульптури в системі фахової підготовки здобувачів освіти. Věda a perspektivy. № 62. pp. 78-90. ISSN 2695-1592. DOI: 10.52058/2695-1592-2026-7(62)-78-90.

[thumbnail of 1.pdf]
Preview
Text
1.pdf

Download (331kB) | Preview

Abstract

У статті здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування художньо-пластичної специфіки скульптури як самобутнього виду тривимірного образотворчого мистецтва та визначено її роль у сучасному дидактичному просторі вищої школи. Проаналізовано унікальні особливості рецепції та просторового сприйняття об’ємної пластики крізь призму тактильного досвіду, закономірностей архітектоніки, тектонічної структури та динамічної взаємодії форми із навколишнім середовищем. На основі системного аналізу сучасних мистецтвознавчих джерел, педагогічних публікацій та практичного творчого досвіду впорядковано й деталізовано морфологічну класифікацію скульптурних творів. Зокрема, диференційовано статуарну й орнаментальну пластику, круглу скульптуру (включно з бюстами, торсами, Орантами, статуетками), а також класифіковано типи рельєфів залежно від ступеня виступу фігур над площиною фону (альто-, мецо-, барельєфи, контррельєфи та койланогліфи). Особливу увагу приділено детальному аналізу як традиційного інструментарію (пластичні властивості глини, специфіка обробки мармуру, алебастру, вапняку та граніту; метод лиття з бронзи, золочення поліхромного дерева мінеральними пігментами), так і новітніх промислових матеріалів (сталь, алюміній, залізобетон, загартоване скло). Розглянуто специфіку складних прикладних художньо-технологічних процедур, що поділяються на субтрактивні (висікання, різьблення) та адаптивні (ліплення, моделювання) методи, а також розкрито сутність технік фінішної обробки металів і художнього декорування, таких як карбування, дифузне виколочування (репусаж), інтарсія, тауширування (дамаскінаж), філігрань та грануляція. Наголошено, що глибоке засвоєння матеріалознавчих і технологічних аспектів формотворення є фундаментальною складовою розвитку тривимірного мислення та формування композиційної культури майбутніх фахівців художньо-педагогічного профілю в умовах сучасних закладів вищої освіти.

Item Type: Article
Uncontrolled Keywords: кругла скульптура, види рельєфів, поліхромія, технологія обробки матеріалів, субтрактивний метод, адитивний метод, тривимірна модель, композиційна культура, вища школа, фахова підготовка
Subjects: L Education > L Education (General)
Divisions: Educational and Research Institute of Pedagogics > Department of Fine Arts and Design
Depositing User: Тетяна Шостачук
Date Deposited: 10 Aug 2026 23:31
Last Modified: 12 Aug 2026 16:53
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/49078
ДСТУ 8302:2015: Шостачук Т. В. Художньо-пластична специфіка та технологічний інструментарій мистецтва скульптури в системі фахової підготовки здобувачів освіти. Věda a perspektivy. 2026. № 62. pp. 78-90. DOI: 10.52058/2695-1592-2026-7(62)-78-90.

Actions (login required)

View Item
View Item