Формування просторового мислення здобувачів освіти засобами імерсивних VR-технологій: педагогічний аспект

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі просторового мислення у професійній підготовці фахівців різних галузей та поширенням імерсивних технологій віртуальної реальності в освітньому процесі. Використання тривимірних цифрових середовищ розширює можливості розвитку просторової візуалізації, ментального обертання, просторової орієнтації та моделювання, проте ефективність їх застосування значною мірою залежить від педагогічних підходів до інтеграції VR у навчання.

Метою статті є визначення педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання імерсивних технологій віртуальної реальності для розвитку просторового мислення здобувачів освіти, а також обґрунтування їхнього потенціалу в удосконаленні освітнього процесу.

У дослідженні використано аналіз і систематизацію сучасних наукових публікацій, порівняльний аналіз педагогічних підходів до використання технологій VR, узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень та логічне узагальнення для формулювання авторських висновків. Джерельну базу становили праці українських і зарубіжних учених, а також матеріали міжнародних освітніх проєктів і практик використання технологій віртуальної реальності.

Досліджено роль просторового мислення у формуванні професійних компетентностей здобувачів освіти та проаналізовано педагогічні можливості імерсивних технологій VR у розвитку його основних компонентів. Систематизовано сучасні підходи до інтеграції VR в освітній процес і визначено їх освітні можливості. Виявлено, що найбільшу результативність забезпечує використання віртуального середовища під час виконання практичних і професійно орієнтованих завдань, які потребують просторового аналізу, моделювання та прийняття рішень. Встановлено, що широке впровадження VR стримується недостатньою методичною розробленістю моделей навчання, складністю оцінювання просторового мислення, обмеженою адаптивністю освітніх платформ, високою вартістю обладнання й цифрового контенту, потребою у підготовці викладачів та недостатністю довготривалих емпіричних досліджень. Доведено, що підвищення ефективності використання технологій VR пов'язане із системною інтеграцією їх в освітній процес, розробленням адаптивних навчальних сценаріїв, удосконаленням методичного забезпечення та сучасних підходів до оцінювання результатів навчання.

Зроблено висновок, що технології віртуальної реальності мають значний потенціал для розвитку просторового мислення та підвищення якості професійної підготовки здобувачів освіти. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробленням стандартизованих методик оцінювання просторового мислення, вивченням довготривалого впливу VR на результати навчання та дослідженням можливостей персоналізації освітнього процесу із застосуванням технологій ШІ.