Досвід впровадження засобів гейміфікації у закладах вищої освіти України

Одним з провідних напрямків розвитку освіти в країнах Європи наразі вважається гейміфікація. Явище впровадження ігрових механік знаходить все більше прихильників як серед освітян, так й серед студентів. Однією з причин цього є зміна поколінь серед вчителів, викладачів й наукового складу університетів. Все більше молодих фахівців, чиє дитинство припало на 80ті—90ті, починають свій науковий шлях. При цьому, молодь позитивно ставиться до комп’ютерних ігор, адже це досвід їхнього дитинства та підліткового віку. Це дозволяє інакше подивитися на ідеї ігрових механік в освіті, на ідею, яка ще з десяток років тому вважалася чимось незрозумілим.

Запити сучасної освітньої системи зумовлюють необхідність активної інтеграції передових цифрових технологій, інструментів та методик як у середню, так і у вищу школу. За таких умов ключовою вимогою до викладача стає не лише високий рівень цифрової компетентності для організації навчання, а й здатність розвивати пізнавальний інтерес студентів та учнів.

Ефективним інструментом, що інтегрує всі зазначені вимоги, виступає технологія гейміфікації. Вона забезпечує стимулювання когнітивної діяльності та перетворює навчання на динамічний і результативний процес завдяки адаптації ігрових механік для розв’язання реальних завдань.

Розвиток гейміфікації як інструменту у навчальному процесі в Україні знаходиться на етапі активного розвитку. Й хоча в інших країнах вбачається велика перспектива використання ігрових механік у навчанні у вищих навчальних закладах, в Україні, згідно з анкетуванням студентів та викладачів в межах проєкту Modernization of Pedagogical Higher Education by Innovative Teaching Instruments (MoPED), лише невелика частка опитаних вбачає перспективу розвитку цієї методики. Однак по мірі розвитку високих технологій, процесу оновлення матеріально-технічного забезпечення закладів вищої освіти, все більше освітян вбачатимуть великий потенціал в гейміфікації освітнього середовища.