“Маленька людина :: das Man”. Міфопоетична опозиція в драматургії абсурду

Міфопоетична опозиція “маленька людина :: das Man” у С.Беккета та С.Мрожека. Аналіз абсурдистського лейтмотиву безглуздості людського буття у п’єсі С.Мрожека “Стриптиз”. На прикладі звичайної для “театру абсурду” ситуації, коли некопітке життя звичайних людей порушується вторгненням das Man, до семантичного різновиду міфеми-образу “маленької людини” уводиться нова складова – “людина-гвинтик” авторитарної системи. Ідея втрати людського обличчя “людиною-річчю” перекликається з механізацією “людини-гвинтика”, на яких одягнене ярмо буденності, що має підкреслений соціальний характер. Розглядаючи положення “маленької людини” з соціальної точки зору, дисертант приходить до висновку, що провідна опозиція “маленька людина :: das Man” є не що інше, як опозиція “маленька людина :: держава”, слугування якій носить характер багато в чому антигуманний. Людина на службі такої держави (das Man) – заручник, парадоксальним чином захищаючий засади свого тирану. В усі часи держава займалася, з-поміж іншого, деміфологізацією, правомірно вбачаючи у міфі початкову, глибоку істину. Але міф в умовах абсурдності існування незмінно проступає крізь ідеологію, тобто вироджену істину міфу, а разом із міфом вироджуються й його міфічні носії – маленькі люди.