Критерії оцінки охоронного статусу рідкісних і зникаючих видів комах

Проблема збереження видового різноманіття ентомофауни є актуальною та водночас дотепер остаточно не розробленою. У будь-якому разі очевидно, що всі рідкісні види комах одними й тими ж методами зберегти неможливо, і що існують серйозні суперечності між реальними способами та можливостями їх охорони з такими, що задекларовані в основному національному документі, який визначає охоронні пріоритети – Червоній книзі України (ЧКУ). З іншого боку, відсутні чіткі критерії добору видів, які повинні підлягати охороні. У результаті у списку „рідкісних і зникаючих” опинилося багато видів, які або широко розповсюджені навіть у сильно трансформованих екосистемах, або є нерезидентними мігрантами, або просто маловідомі й маловивчені з причин криптичного габітусу чи способу життя, браку вузьких спеціалістів-ентомологів. Дуже умовними виглядають й категорії охоронного статусу, які використані в ЧКУ (1994). Зокрема, категорії „вразливий вид” (ІІ) і „рідкісний вид” (ІІІ) знаходяться в одному ряду пріоритетів охорони, хоча насправді перебувають у різних понятійних площинах. Такі ж категорії, як „невизначений” або „недостатньо відомий вид” (IV, V), як справедливо зазначають Ю. Г. Вервес зі співавторами (1999), взагалі не повинні використовуватися для характеристики стану загрози видів комах, оскільки абсолютна їх більшість апріорно підпадають під ці визначення.