Наукове життя Житомирського державного педагогічного інституту ім. Ів. Франка (1945-1957 рр.)

У статті подано ґрунтовний аналіз відновлення та розвитку науково-педагогічної діяльності Житомирського педінституту в перші дванадцять післявоєнних років. Автор детально описує надзвичайно складні умови відбудови вишу після повного знищення матеріальної бази німецько-фашистськими загарбниками (збитки понад 12 млн крб.), коли на роботу змогли повернутися лише 15 викладачів і жодного кандидата наук.

Розкривається структурна перебудова інституту: відновлення фізико-математичного факультету, відкриття факультету іноземних мов, стабілізація чотирирічного терміну навчання. Значну увагу приділено динаміці наукової роботи — захисту кандидатських дисертацій викладачами різних кафедр, підготовці монографій, підручників, методичних брошур і статей, виданню «Наукових записок», проведенню наукових конференцій та семінарів. Показано тісний зв’язок теоретичних досліджень з практикою школи, узагальненням передового педагогічного досвіду вчителів Житомирщини, вивченням історії краю, літературознавства, мовознавства, фізики та математики.

Підкреслено активну участь колективу в ідейно-виховній роботі, громадсько-політичному житті та виконанні завдань радянської вищої школи.

Зроблено висновок, що за відносно короткий період 1945–1957 рр. Житомирський педагогічний інститут ім. Івана Франка перетворився на потужний науково-педагогічний центр Поділля і Полісся, здатний готувати висококваліфікованих учителів і проводити самостійні наукові дослідження.