Інтродукція Sinanodonta woodiana (Bivalvia, Unionidae) у басейні річки Гнилоп’ять (Житомирська область, Північна Україна)

Двостулковий молюск Sinanodonta woodiana Lea, 1834 є видом, який швидко колонізує нові території. У статті представлено результати дослідження морфології та екології китайської беззубки S. woodiana із нової для цього інвазивного виду водойми – ставу в басейні річки Гнилоп’ять (північна Україна). Проаналізовано біомасу, щільність,вікову та статеву структуру популяції цих тварин. Біомаса молюсків становить 133,5 г/м2, щільність – 0,5 ос./м2. Така відносно низька щільність і біомаса двостулкових молюсків у межах зони дослідження може бути пояснена суворими зимовими умовами на півночі України, проте значна екологічна пластичність виду S. woodiana дає йому змогу виживати і поширюватись навіть в умовах досить низьких температур. Вікова структура сформована молоддю (кількість 2–3-річних молюсків становить 57,1 %),особинами середнього віку (4–6-річних – 38,1 %) та особинами старшої групи (4,8 %).
У статевій структурі дослідженого угруповання самки кількісно переважали над самцями (1,3 : 1). Наявність значної частини особин молодого віку та переважання
самок над самцями вказує на активне відтворення локальної популяції. Наведені дані щодо морфометрії черепашок беззубок, біотопних уподобань особин популяції, паразитологічного дослідження цих молюсків. Представлено значну морфологічну мінливість черепашок S. woodiana, зокрема, їхніх форми і кольору. Середнє значення
довжини черепашки становить 132,4±6,9 мм. Морфометричним індексам властива низька варіабельність. Найменш мінливими є значення індексу H/L (середнє значення становить 0,611±0,005, СV=3 %). Екстенсивність інвазії Aspidogaster conchicola Baer, 1827 становить 19 %, інтенсивність інвазії – 1,8 ос./ос. Статевозрілі аспідогастри локалізувались як у перикардії (частота трапляння становить 14,3 %), так і у нирках(частота трапляння – 4,8 %). Отже, низька температура води не є абсолютним обмеженням для поширення китайської беззубки, а термальне забруднення водойм, що постійно зростає, антропогенне глобальне потепління і наявність ефективних механізмів реагування інвазивних популяцій на нові умови сприяє розширенню ареалу S. woodiana.