Поліщук О. П. (2019) Simulacrum, Aesthetic Experience and Modern Artistic Practices in The Context of Principle “Incomplete Understanding of The Object”. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. № 85. С. 76–84. ISSN 2663-7650. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.76-84.
10.pdf
Завантажити (361kB) | Preview
Анотація
Об’єктом даного дослідження виступили естетичний і художній досвід сучасників у процесах символічного виробництва та обміну; до того ж ми цікавилися досвідом мешканців міст, сформованим під впливом публічного простору повсякденного життя. Нами припущено, як гіпотезу, про зв'язок ступеня естетичного досвіду, художніх смаків людини, а також значним інтересом публіки до квазіестетичного (чи "естезі") із феноменом "сенсорного голоду". Методологічно важливим для дослідження став принцип "неповного осягнення об’єкта", оскільки ми здійснюємо аналіз людської чуттєвості через розгляд специфічного продукту соціальної активності людини. Ним виступають, як макрорівень аналізу, результати сучасних художніх практик, зокрема візуального мистецтва, стріт-арту та ін. Також нами враховується соціальний запит сучасників на пошук художніх інновацій не лише завдяки виставкам, вернісажам, музейним експозиціям та ін. Враховуємо, що задоволення/незадоволення від результатів теперішніх художніх практик багато сучасників знаходять завдяки мас-медіа, індивідуально звертаючи увагу на колір, силует, контур, композицію, тематику зображення (мікрорівень аналізу). Для цього дослідження мали значення метод семіотичного аналізу візуального об’єкта та герменевтичний метод. Нами здійснено аналіз специфічного квазіестетичного явища, а саме симулякра. Роль симулякрів у інформаційній взаємодії людини постіндустріального суспільства досліджено в цій статті, а також з’ясовано типові та особливі ознаки цього соціально-культурного явища. Розглянуто такий їх різновид як симулякри із візуальною формою презентації. Нами стверджується, що в духовному житті сучасної людини та суспільства естетичний і художній компоненти вже більше не мають родовидового підпорядкування. Причина цього полягає в тому, що гармонія, вдосконалення смаків людини у "сфері чуттєвих явищ" більше не є обов’язковою вимогою з боку суспільства до художніх практик, зокрема сучасного мистецтва.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | B Філософія, психологія, релігія > B Філософія (Загальне) |
| Відділи: | Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра філософії та політології |
| Користувач: | Анастасія Торгонська |
| Дата подачі: | 17 Січ 2020 11:48 |
| Оновлення: | 17 Січ 2020 11:55 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/30507 |
| ДСТУ 8302:2015: | Поліщук О. П. Simulacrum, Aesthetic Experience and Modern Artistic Practices in The Context of Principle “Incomplete Understanding of The Object”. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2019. № 85. С. 76–84. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.76-84. |


