The Concept of “Contemporary Art” and “Aesthetic Situation” in Polish Aesthetics

Як об’єкт, сутність і художні форми українського авангардизму першої третини ХХ століття розглядаються у цьому дослідженні на основі аналізу ідей енерго-інформаційної естетики. Це визначає специфіку теоретико-методологічної основи цієї статті, відтак важливими методами нашого дослідження став герменевтичний метод, а також метод семіотичного аналізу при розгляді творів всесвітньо відомих українських митців-авангардистів. Нами опрацьовувалась гіпотеза про зв’язок енерго-інформаційних пошуків естетики авангарду з духовними практиками ісихазму в мистецтві. Крім того, ми прагнули виявити чи заперечити її "ідейні містки" з традиціями вітчизняної іконографії, символізму, а також з світоглядними ідеями й цінностями модерну. У дослідженні з’ясовані енерго-інформаційні ідеї як спонуки в творчості К. Малевича, О. Богомазова, В. Єрмилова, В. Татліна та інших українських авангардистів. Еніоестетика авангардизму випливає з його прозрінь (інсайтів) у трансцендентну сферу сакральних, "кармічних", енерго-інформаційних взаємодій. Вона пов’язана з виявленням зв’язку макрокосму та мікрокосму, вселюдського універсалізму ноосфери та кожної окремої людської "монади", сукупним інформаційним впливом їхньої синергії. Розглянуто світоглядні пошуки українського живописного авангарду, із його тяжінням до складного символізму, гуманізму та ін. Також з’ясовано, у їхньому досвіді на перший план висуваються інформаційні потенціали художньої образності, які виявляються через специфічний мистецький дискурс, оновлену знаково-символічну мову. Вирішальне значення в їхніх творах набуває "енергейя" виразної форми, що конституює не тільки "синему" образо-знаку, а й його "фонему", аудіо- чи візуальну семіотику. Іншими словами, вона у сприйнятті постає як своєрідне "енерго-інформаційне звучання" твору та як спонука для глядача до певної дії. Зроблено висновок про значущість енерго-інформаційного підходу для розуміння не лише світоглядних спонук "історичного" авангарду початку минулого століття, а й сучасного пост- і трансавангарду в мистецтві. Указано, що здійсненний аналіз авангардизму видається цінним для кращого розуміння витоків тих змін, які відбуваються зараз у художніх практиках зокрема та символічному виробництві й обміні суспільства загалом.