Яремчук Н. О., Максименко Ю. В. (2020) Theodoxus Astrachanicus як об’єкт акваріумістики. Біологічні дослідження - 2020.. С. 139–141.
139.pdf
Завантажити (529kB) | Preview
Анотація
До роду Theodoxus належать невеликі, порівняно невибагливі до умов
середовища молюски. Легкість розмноження в штучних умовах роблять цих
тварин дуже зручними для утримання в акваріумі, особливо прісноводні
види. Поселити у себе цих черевоногих можна абсолютно безкоштовно: вони
мають вітчизняне походження і зустрічаються в річках та озерах, що мають
помірне антропогенне навантаження [2, 5, 8].
Рід належить до родини неретід (Neritidae). Як і більшість родичів,
можуть мешкати і в прісній, і в солонуватій воді. Їх розмір досягає в
середньому сантиметр в висоту. Раковина округла, з невеликим завитком,
багатьом вона нагадує за формою миску або чашку. На задній поверхні
підошви є кришечка, якою тварина закриває вхід у разі потреби, як ампулярії.
Підошва світла, кришечка і вхід – жовтуваті[1, 3, 7].
Забарвлення молюсків дуже різноманітне і гарне. Малюнок раковин
контрастний – великі і дрібні краплини або переривчасті звивини на більш
світлому або більш темному тлі. Самі черепашки – товстостінні і щільні,
дуже міцні. Справа в тому, що в природі молюски живуть у водоймах з
досить сильною течією, і міцний панцир просто необхідний їм в цих
умовах[9, 10].
Представником роду є Theodoxus astrachanicus – лунка астраханська –
мешкає в лиманах і річках басейну Азовського моря. У цих черевоногих дуже
красивий і чіткий малюнок черепашки: темні завитки на світлому тлі.
Тип ресурсу: | Стаття |
---|---|
Класифікатор: | Q Наука > Q Наука (Загальне) Q Наука > QL Зоологія |
Відділи: | Природничий факультет > Кафедра зоології, біологічного моніторингу та охорони природи |
Користувач: | Кафедра зоології, біологічного моніторингу та охорони природи |
Дата подачі: | 21 Груд 2020 15:33 |
Оновлення: | 21 Груд 2020 15:34 |
URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/31980 |
ДСТУ 8302:2015: | Яремчук Н. О., Максименко Ю. В. Theodoxus Astrachanicus як об’єкт акваріумістики. Біологічні дослідження - 2020. 2020.. С. 139–141. |