Особливості психофізіологічного стану студентів, що займаються вітрильним спортом

Актуальність. Відомо, що в умовах інтенсифікації навчального процесу виникає необхідність знаходити такі ефективні засоби і підходи впливу на функціональний стан, які будуть позитивно впливати на компоненти розумової працездатності, формувати стресостійкі механізми адаптації організму. Методи дослідження. Визначали такі нейродинамічні характеристики ЦНС: вимірювання простої та складної зорово-моторної реакції на світловий подразник вибору одного і двох сигналів із трьох; короткочасну пам’ять; диференціювання м’язової, рухової пам’яті і пам’яті на відтворення відстані; тест на комбінаторні здібності; тест «Кільця Ландольта»; тепінг-тест та інші. Для оцінки стану регуляції діяльності серця, відповідно і рівня функціонального стану організму в цілому, застосовували метод варіаційної пульсометрії. Розраховували такі показники як Мо (мода), АМо (амплітуда моди), Хмах-Хмін (варіаційний розмах), ІН (індекс напруження). В обстеженні прийняли участь 10 нетренованих і 10 студентів, що займалися вітрильним спортом. Статистичну обробку отриманого експериментального матеріалу здійснювали за допомогою стандартних прикладних програм «Windows-XP» і «Міcrosoft Exel». Результати. Визначені значимі, в плані психофізичної підготовки, характеристики психофізіологічного стану студентів, що займаються вітрильним спортом. Ці студенти характеризуються більш швидкою переробкою інформації, кращими психічними когнітивними складовими: сприйняттям, пам’яттю, мисленням тощо. Встановлено однозначно кращі значення психофізіологічних станів студентів-спортсменів. Також виявлено, що під впливом занять вітрильним спортом в організмі встановлюються нові, більш сприятливі взаємовідносини між симпатичним і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи.