Vergeles K. M., Kondratieva І. V. (2022) Lubomyr Husar as the Patriarch of the UGCC and a Model of Morality of Modern Ukraine. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. № 92. С. 5–15. ISSN 2663-7650. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.2(92).2022.5-15.
3.pdf
Завантажити (986kB) | Preview
Анотація
У статті проаналізовано мораль як екзистенціальну проблему сучасності, без чого не можливе гармонійне буття людини. Сучасні події, які розгортаються на території нашої Батьківщини, вкотре показують не лише нам, а й усьому цивілізаційному світові всю потворність і жахливість деморалізованої, дегуманізованої, знелюдненої особи. Найважливішою соціальною функцією моралі є узгодження дій та вчинків особистості з інтересами та прагненнями інших людей, певних спільностей і суспільства в цілому. Мораль виступаючи регулятором взаємин між людьми, сприяє становленню відповідних відносин між ними, орієнтує їх на певні суспільні цілі, організовує їх для спільної діяльності з метою досягнення цих цілей. У процесі засвоєння моральних вимог та регулятивів у людини формуються уявлення та почуття обов’язку, совісті, відповідальності, честі та гідності, які постають формами імперативності, наказовості щодо індивіда з боку соціуму. Спираючись на уявлення про норми і принципи, про загальнолюдські цінності і моральний ідеал, про справедливість і несправедливість, добро і зло, людяність і гуманність людина спроможна не лише самостійно регулювати свою поведінку, а й давати моральну оцінку всьому тому, що відбувається довкола неї.
Метою статті є аналіз процесу формування високоморальної особи патріарха УГКЦ Любомира Гузара як соціальної цінності, яка силою свого морального авторитету стала яскравою постаттю та взірцем загальнолюдської моралі. З’ясовано, що завдяки свідомому застосуванню у своїй діяльності та поведінці норм та принципів моралі й моральності людина стає по справжньому моральною особистістю, не лише об’єктом соціального контролю, а й суб’єктом, тобто самодіяльною особистістю, якій притаманні самосвідомість, самооцінка, глибокі моральні почуття і переконання, дійсна людяність і гуманістичне покликання бути носієм найвищих моральних цінностей. Доведено, що моральні цінності спираються на силу переконання, громадські думки, виховання, традиції на силу морального авторитету як окремих особистостей, так і колективних ідеальних взірців. Це дає змогу формувати орієнтири морального вдосконалення людини, а саму мораль сприймати як цінність. Іншими словами, предметом моралі і є цінність.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | B Філософія, психологія, релігія > B Філософія (Загальне) |
| Користувач: | Олександр Сергійович Яценко |
| Дата подачі: | 03 Трав 2023 00:31 |
| Оновлення: | 03 Трав 2023 00:39 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/36690 |
| ДСТУ 8302:2015: | Vergeles K. M., Kondratieva І. V. Lubomyr Husar as the Patriarch of the UGCC and a Model of Morality of Modern Ukraine. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2022. № 92. С. 5–15. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.2(92).2022.5-15. |


