Застосуування методики ендогенно-гіпоксичного дихання для підвищення аеробної й анаеробної роботоздатності підлітків-спортсменів

Актуальність теми дослідження. У системній підготовці юних спортсменів використовуються спеціальні засоби, які покращують адаптацію організму до фізичних навантажень, зокрема різні методи штучного гіпоксичного тренування. Однак деякі з них недоцільно застосовувати з підлітками через загрозу порушення функціонального стану організму. Представлена робота присвячена вивченню доцільності застосування методики ендогенно-гіпоксичного дихання в спортивних тренуваннях осіб 13-14 років. Мета дослідження. Наукове обґрунтування доцільності застосування ендогенно-гіпоксичного дихання (ЕГД) в системній підготовці спортсменів 13-15 років. Матеріали і методи дослідження. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати роботи. Результати роботи свідчать, що застосування в тренувальному процесі спортсменів-підлітків методики ендогенно-гіпоксичного дихання посилюють ефект фізичних навантажень. Такі дані підтверджуються не лише зростанням аеробної, але й на анаеробної продуктивність організму. Так, порівняно з вихідним рівнем вірогідно підвищились відносні значення ємності анаеробних лактатних (на 6,14%) та потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення (на 10,10%). Разом з тим, абсолютні та відносні величини потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення зросли в середньому відповідно на 17,48% та на 11,96%. Ключові висновки. Використання методики ендогенно-гіпоксичного дихання в тренуваннях спортсменів на етапі попередньої базової підготовки сприяє покращенню функціональної підготовленості спортсменів за рахунок вдосконалення аеробних й анаеробних метаболічних процесів енергозабезпечення м’язової роботи.