Прояви творчого мислення при розв'язуванні студентами експериментальних ситуацій з високим ступенем невизначеності

Стаття присвячена виявленню проявів застосування перецептивно-мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання та універсальної стратегії при розв’язанні студентами експериментальних ситуацій з високим ступенем невизначеності. З цією метою проведено експериментальне
дослідження серед студентів І–VI курсів спеціальності «Психологія» та студентів ІІІ курсу спеціальності «Соціальна робота» Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського протягом 2022/2023 навчального року (n=106). Здійснено контент-аналіз розв’язання студентами експериментальної задачі, формулювання умови якої характеризується наявністю парадоксальних дій головного учасника, причини яких необхідно пояснити. Контент-аналіз відповідей студентів дозволив виявити прояви застосування студентами основних перцептивно-мисленнєвих стратегій. Встановлено, що: 1) перцептивно-мисленнєву стратегію аналогізування застосовує більшість досліджуваних – 67%; 2) перцептивно-мисленнєву стратегію комбінування – 25% студентів; 3) перцептивно-мисленнєву стратегію реконструювання – 39% студентів; 4) прояви застосування студентами універсальної перцептивно-мисленнєвої стратегії виявлено у 13% досліджуваних.
Здійснено розподіл змісту відповідей за ступенем оригінальності. За формою відповідей виявлено: 1) прості
констатації, без роз’яснення – 61%; 2) містять опис ситуації – 12%; 3) мають роз’яснення мотивів вчинку крадія – 18%; 4) містять і опис ситуації, і роз’яснення – 17%; сформульовано висновок – 1%. Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що більшість студентів нашої вибірки виявляють початковий, елементарний рівень творчого мислення, застосовуючи перцептивно-мисленнєву стратегію аналогізування,
даючи відповіді у форми простих констатацій, без опису і роз’яснення, що вказує на необхідність розробки і впровадження психолого-педагогічних засобів для розвитку творчого мислення студентів ЗВО.