Апокрифічні та агіографічні легенди в збірці "Легенди старокиївські" Наталени Королевої: інтертекстуальний аспект

У статті досліджено оповідання житійного характеру збірки "Легенди старокиївські" Наталени Королевої в контексті інтертекстуальності. Розкрито особливості та художні функції міжтекстових зв’язків у створенні нових художніх полотен. Акцентовано на художній повноцінності апокрифічних та агіографічних легенд у збірці. Описано житія святих, інтерпретованих письменницею в нові сюжети, які тісно переплітаються з Біблією, Євангеліями, історією Київської Русі, Києво-Печерським монастирем та одним із найвідоміших художньо-літературних джерел – "Києво-Печерським патериком" (оповідання про життя ченців монастиря). Зосереджено увагу на євангельських апокрифах, а також на оповіданнях, які вміщені в "Києво-Печерський патерик" ще від заснування Київського монастиря Феодосієм.

Наталена Королева майстерно синтезує відомі розповіді про діяння канонізованих та неканонізованих святих і праведників, а також створює нові образи, акумулюючи увагу на моральних цінностях людства. Авторка підкреслює семантику написаного, важливість та символіко-смислове навантаження свого задуму. В апокрифічних легендах збірки "Легенди старокиївські" Наталени Королевої наявні як генетичні зв’язки, так і подано нове трактування та методологію зчитування житій святих.

У статті акцентовано саме на інтертекстуальному аспекті не як переповідання тексту в тексті, а як первинні тексти слугують відправним естетичним пунктом для створення нових метатекстів.

Запропоновано порівняльну характеристику та аналіз інтерпретованих авторкою апокрифічних оповідань з оригінальними версіями про таких святих, до прикладу, Євангельських Марій, Святого Михайла, апостола Андрія, Аліпія-іконописця, його учня Григорія, ігуменів Теодoсія, Антонія та інших. У процесі дослідження висвітлено доцільність міжтекстових вкраплень та естетичну їх наповнюваність під час роботи з апокрифічними та агіографічними текстами.