Najnowsze tendencje w nazewnictwie wiejskich ulic (na przykładzie wikonimów gminy sicienko w województwie kujawskopomorskim)

Віконімічні дослідження в Польщі стають усе більш популярними. Аналіз найменуваннь більшої кількості сільських територій дасть змогу в майбутньому проводити синтетичні та порівняльні дослідження в галузі віконімії та урбанонімії. Цей текст є наступним у серії статей, присвячених сільським найменуванням (віконімії) окремих населених пунктів Куявсько-Поморського воєводства.

Предмет статті – віконімія гміни Сіцієнко. Матеріал дослідження взято зі списку назв вулиць, отриманого від Управління ґміни Сіцієнко у 2021 році, з ухвал Ради ґміни Сіцієнко про найменування вулиць, а також з інтерактивної карти ґміни.

Сіцієнко – сільська ґміна, розташована в Польщі, у Куявсько-Поморському воєводстві, друга за величиною в Бидгощському повіті. До складу ґміни входить 21 село з 39 містами.

Було зібрано 222 віконіми з дев’яти міст ґміни (Домбрувка Нова, Крушин, Крушинець, Мохле, Осувець, Павлувек, Сіцієнко, Щутки, Зєлончин). Назви вулиць проаналізовано із семантичного та структурного погляду.

Тенденції іменування в усіх згаданих містах подібні. Більшість назв – це апелятивні віконіми (у Домбрувці Новій їх 90,4%, у Крушині – 93,5%, у Крушинці – 80%, у Мохлі – 83,3%, в Осувці – 92,5%, у Павлувку – 95,8%, у с. Сіцієнку – 82,3 %, у Щутках – 90 %, у Зелончині – 88,2 %. Щодо найпоширеніших типів апелятивів, то природні назви переважають у Крушині (де вони становлять 62 % усіх апелятивів), Мохлі (60 %), Осувці (51,3 %), Павлувку (56,5 %) і Сіцієнку (64,2 %) У Домбрувці Новій найпродуктивнішим типом апелятивних віконімів є культурні назви (84,2 %), у Щутках – метафоричні (66,6 %), у с. Зеленчин – топографічні (40%). Назви, дані на честь важливих для ґміни людей, трапляються рідко.

За формально-мовною структурою домінують назви у формі прикметників. Це тенденція характерна для сільських назв.