Процик І. Р. (2023) С.К. "Русь" Ужгород – команда "Летючих учителів" та інші українські клуби срібної землі: назви закарпатських футбольних команд. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. № 101. С. 167–180. ISSN 2663-7642. DOI: 10.35433/philology.3(101).2023.167-180.
16.pdf
Завантажити (849kB) | Preview
Анотація
У статті проаналізовано назви закарпатських футбольних команд у різні періоди понад столітньої історії розвитку українського футболу в Закарпатті. З’ясовано мотивованість згромаджених назв українських футбольних команд, диференційовано їх на відонімні та відапелятивні найменування. Простежено назовницькі тенденції впродовж трьох періодів історії становлення українського футболу в Закарпатті, зумовлені суспільно-політичними та соціокультурними чинниками. Виявлено, що впродовж першої третини ХХ ст., коли закарпатські землі належали до різних чужих держав, і українці Закарпаття в різний спосіб прагнули продемонструвати свою національну ідентичність, найменування футбольних клубів відображали асоціації з історичними, географічними й культурними реаліями України (давньою назвою держави – Русь; антропонімом – Духнович; топонімами – Королево над Тисою, Стрипа; оронімом – Карпати) та містили важливі етнокультурні конотації. У совєтський період (40–80-ті рр. ХХ ст.) поряд із назвами з національно-культурною семантикою з’явилися номінації, в яких помітно колоніальні впливи на систему назовництва, що виявлялися в уніфікованості назв футбольних команд і в тенденціях відображати в найменуваннях совєтські реалії та комуністичні цінності (назви всесоюзних спортивних товариств – Динамо, Спартак, Колос, Авангард, Буревісник; назви осіб за родом занять – керамік, кооператор, мебельник, автомобіліст, деревообробник, хімік, шахтар, металіст, будівельник, колгоспник; назви продукції підприємств – андезит, пластик; ідеологічних назв – червона зірка, більшовик, іскра). У період після відновлення української незалежности зафіксовано помітне збільшення кількости назв футбольних команд, що відображають географічні реалії етнографічного району Закарпаття (топоніми – Минай, Мукачево, Перечин, Середнє, Тячів, Хуст; ороніми – Боржава, Бужора, Говерла; гідронім – Тиса; назви рельєфу, флори й фауни – верховина, скала, ялинка, беркут), проте за понад тридцять років у футбольному назовництві так і не вдалося цілком позбутися тоталітарних впливів.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | P Мова та Література > PA Класична філологія |
| Користувач: | Олександр Сергійович Яценко |
| Дата подачі: | 03 Лип 2024 14:30 |
| Оновлення: | 03 Лип 2024 14:39 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/40659 |
| ДСТУ 8302:2015: | Процик І. Р. С.К. "Русь" Ужгород – команда "Летючих учителів" та інші українські клуби срібної землі: назви закарпатських футбольних команд. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2023. № 101. С. 167–180. DOI: 10.35433/philology.3(101).2023.167-180. |


