Електронна бібліотека Житомирського державного університету

Логіко-смислові зв’язки алогічності в інформаційно невизначеному дискурсі

Мазяр О. В. ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2718-9053, Марчук А. П. ORCID: https://orcid.org/0009-0005-5316-2251 (2024) Логіко-смислові зв’язки алогічності в інформаційно невизначеному дискурсі. Журнал соціальної та практичної психології. № 3. С. 19–24. ISSN 2786-9296. DOI: 10.32782/psy-2024-3-3.

[thumbnail of 2024_Логіко-смислові звязки алогічності в інформаційно невизначеному дискурсі.pdf]
Preview
Текст
2024_Логіко-смислові звязки алогічності в інформаційно невизначеному дискурсі.pdf

Завантажити (368kB) | Preview

Анотація

У статті висвітлюються результати дослідження взаємозв’язку алогічності з рештою власти-
востей мислення. Зокрема, встановлюються абсолютні показники алогічності у дискурсі, її психодинаміка
та ступінь значущості у загальному смисловому коефіцієнті. Обґрунтовується думка про те, що алогічність
у дискурсі є запереченням висновків шляхом висунення змістовно протилежних тез. Алогічність слугує
тому, щоби подолати нерозуміння у процесі декларування протилежних наслідків, які стають засновками
для зміненого дискурсу. Діагностичним методом є «Методика текстових розривів», що моделює ситуацію
інформаційної невизначеності. Вибірка склала 104 особи юнацького віку. Встановлено, що до алогічнос-
ті періодично вдаються 71% досліджуваних, але середній показник логіко-смислових зв’язків є порівняно
низьким (7%). Це пов’язано з тим, що лише одного разу до алогічності вдається третина досліджуваних.
У психодинамічному вимірі алогічність використовується рівномірно впродовж всього виконання завдання.
Статистично значуще зростання алогічності (р≤0,01) відбувається у реченнях, які потенційно становлять
смислові дилеми (47%). Це вказує на те, що досліджувані юнаки або/і не здатні у дискурсі вирізняти когні-
тивні суперечності, або/і не мають успіху у нівелюванні суперечностей. Зафіксовано, що алогічність досить
слабко детермінує загальний смисловий коефіцієнт (R2=0,08), але водночас виявляє обернений помірний
зв’язок (0,29). Алогічність має прямий помірний взаємозв’язок зі смисловою аморфністю, тобто невизначе-
ними у смисловому плані реченнями (0,3), та обернений помірний взаємозв’язок зі смисловою ефазивністю,
або кристалізованістю (0,3).

Тип ресурсу: Стаття
Ключові слова: мислення, смисл, алогічність, інформаційна невизначеність, логіко-смисловий зв’язок, когнітивна суперечність
Класифікатор: B Філософія. Психологія. Релігія > B Філософія (Загальне)
B Філософія. Психологія. Релігія > BF Психологія
Відділи: Соціально-психологічний факультет > Кафедра соціальної та практичної психології
Користувач: Олег Мазяр
Дата подачі: 29 Лип 2024 15:06
Оновлення: 18 Лип 2025 14:51
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/40853
ДСТУ 8302:2015: Мазяр О. В., Марчук А. П. Логіко-смислові зв’язки алогічності в інформаційно невизначеному дискурсі. Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 3. С. 19–24. DOI: 10.32782/psy-2024-3-3.

Дії ​​(потрібно ввійти)

Оглянути опис ресурсу
Оглянути опис ресурсу