Громадські організації допомоги постраждалим від війни на території Волинської губернії: створення та діяльність (1914–1916 рр.)

Метою статті є дослідження питання створення та діяльності громадських організацій допомоги постраждалим від війни на території Волинської губернії у 1914 – 1916 рр., що надає можливість для проведення певних аналогій із сучасністю. Відзначено, що події російсько-української війни стали для держави серйозним випробуванням та зумовили виникнення масового волонтерського, благодійницького руху, котрий засвідчує високий рівень громадянської зрілості і патріотизму українського суспільства. Акцентовано увагу на тому, що Перша світова війна обумовила сплеск громадської благодійності та появу розгалуженої мережі різних доброчинних організацій, діяльність яких була спрямована на надання допомоги воїнам та цивільному населенню, які постраждали від наслідків війни. Протягом 1914 – 1916 рр. на території Волинської губернії функціонували відділення Всеросійського земського союзу, Всеросійського союзу міст, Російського товариства Червоного Хреста, благодійні товариства, церковні парафії різних конфесій, громадські організації національних меншин: польські, єврейські, чеські. Відзначено, що історичний досвід доброчинності Великої війни є актуальним і сьогодні, оскільки перед сучасним суспільством постали аналогічні проблеми. За основу методології дослідження взято як загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція), так і спеціальні історичні (історико-типологічний, історико-системний) методи з дотриманням принципів історизму, об’єктивності, науковості, системності. Науковою новизною роботи є комплексне та ґрунтовне проведення дослідження, що стосується теми створення громадських доброчинних організацій допомоги постраждалим від війни на теренах Волинської губернії на початковому етапі Першої світової війни. Висновки. Перша світова війна детермінувала виникнення благодійних організацій, діяльність яких була спрямована на реалізацію питання медичної і соціальної реабілітації поранених воїнів, надання допомоги біженцям із зони ведення воєнних дій та родинам мобілізованих бійців. Вивчення історичного досвіду може бути використаним при побудові гнучкої системи, яка консолідує державні, благодійні світські і релігійні види допомоги.