Електронна бібліотека Житомирського державного університету

Антропологічний чинник екологічної кризи в інтерпретації К.-О. Апеля: епістемологічні та методологічні аспекти

Ковтун Н. М.ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5529-8655 (2025) Антропологічний чинник екологічної кризи в інтерпретації К.-О. Апеля: епістемологічні та методологічні аспекти. Вісник гуманітарних наук. № 8. С. 1–20. ISSN 3083-5712. DOI: 10.5281/zenodo.15694577.

[thumbnail of 1.pdf]
Preview
Текст
1.pdf

Завантажити (1MB) | Preview

Анотація

Метою статті є аналіз антропологічного впливу на екологічну кризу в розумінні К.-О. Апеля. Для досягнення поставленої мети використано методологію герменевтичного аналізу для інтерпретації філософських ідей і текстів та методологію порівняльного аналізу у площині розуміння умов та детермінант екологічної кризи в різних країнах світу .

У статті з’ясовано, що К.-О. Апель, з одного боку, обґрунтовував зростаюче відчуття безсилля і песимізм сучасної людини щодо масштабів екологічних викликів, а з другого боку, визнавав потенційну готовність сучасного людства змінювати індивідуальний спосіб життя та виробити нове екологічно вмотивоване ставлення до природи.

Доведено, що К.-О. Апель сформулював три методологічні вимоги у площині вироблення нової парадигми колективної відповідальності людства: 1) принципове визнання необхідності реорганізації або створення «нових інституцій» (міжнародних конфедерацій) з метою дотримання екологічного законодавства; 2) досягнення достатньої освітньої компетенції, наявності свободи волі у більшості громадян різних країн світу та функціонування правової держави як засадничих умов упровадження колективної моральної відповідальності за природнє середовище існування; 3) досягнення етичного універсалізму на основі взаємодії та «співіснування різноманітних соціокультурних життєвих форм» та принципове визнання людством необхідності обмеження деяких ціннісних і споживацьких інтенцій різних етнонаціональних і релігійних спільнот.

У дослідженні розкрито обґрунтування К.-О. Апелем необхідності використання принципу антропоцентризму в універсальній макроетиці через перебрання людиною на себе функції захисту, опікування за живими істотами за умови обмеженої комунікативної компенсації і взаємності. Новітня концепція макроетики колективної відповідальності людства вимагає поваги, благоговіння перед природою і перед життям, що має стати у перспективі критерієм для прийняття законів і реалізації практичних заходів щодо обмеження негативного техногенного впливу людини на природне середовище.

Тип ресурсу: Стаття
Класифікатор: B Філософія, психологія, релігія > B Філософія (Загальне)
Відділи: Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра філософії та політології
Користувач: Наталія Михайлівна Ковтун
Дата подачі: 19 Черв 2025 18:39
Оновлення: 28 Лип 2025 09:00
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/44212
ДСТУ 8302:2015: Ковтун Н. М. Антропологічний чинник екологічної кризи в інтерпретації К.-О. Апеля: епістемологічні та методологічні аспекти. Вісник гуманітарних наук. 2025. № 8. С. 1–20. DOI: 10.5281/zenodo.15694577.

Дії ​​(потрібно ввійти)

Оглянути опис ресурсу
Оглянути опис ресурсу