Актуалізація підляського діалектного мовлення в прозовому дискурсі (на матеріалі антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова»)

Статтю присвячено актуалізації підляського говіркового мовлення в прозовому художньому дискурсі письменників – вихідців із Підляшшя – на матеріалі зразків малої прози, уміщених в антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» (2023), яку впорядкував Юрій Гаврилюк, у контексті збереження в них передовсім діалектних рис, розташованих поза межами України підляських говірок, насамперед у царині фонетики та морфології, та цілком закономірного впливу на різні рівні, передовсім фонетичний і лексичний, польської мови, в оточенні якої вони перебувають. Застосування методу суцільного відбору (для визначення наповнення досліджуваних творів діалектними особливостями та їх взаємодії з польськомовними елементами), контекстуального аналізу (для характеристики підляських діалектизмів та використаних письменниками поряд із ними вкраплень із польської мови в художніх текстах); описового методу (для систематизації та інтерпретації аналізованого матеріалу) дало підстави поділити прозові твори письменників на дві групи: 1) написані літературною мовою; 2) створені підляськими говірками. Саме друга дає змогу, з одного боку, виокремити в них насамперед актуалізовані майстрами красного слова й передані з максимально точним відтворенням підляські діалектні риси, які відзначають українські та польські лінгвісти, досліджуючи підляське говіркове мовлення, а з іншого – польськомовні елементи, які функціюють у мовленні персонажів та в авторській мові поряд із діалектними, хоча значно меншою мірою, що свідчить про те, що підляшуки, незважаючи на вплив польської мови, намагаються максимально зберегти свою ідентичність у мові, а письменники – актуалізувати підляську говірку в текстах.