Електронна бібліотека Житомирського державного університету

Онтологічні та антропологічні засади аскетизму у традиції східного християнства

Козловець М. А.ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5242-912X, Гуцало Л. В.ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2627-3520 (2025) Онтологічні та антропологічні засади аскетизму у традиції східного християнства. Вісник гуманітарних наук. № 12. С. 1–20. ISSN 3083-5712. DOI: 10.5281/zenodo.17529899.

[thumbnail of 1.pdf]
Preview
Текст
1.pdf

Завантажити (352kB) | Preview

Анотація

Метою дослідження є філософсько-релігієзнавче осмислення становлення ранньохристиянської аскетичної традиції та її антропологічного підґрунтя в контексті розвитку східного чернецтва IV–V ст. Особлива увага приділяється аналізу духовно-світоглядних основ подвижницької практики, концепції «єдиного серця», феномену койнонії як духовної спільноти, а також формуванню християнської антропології цілісності в межах православної богословської думки.пробіл зробитиУ дослідженні використано міждисциплінарний підхід, який поєднує методи історико-богословського, філософсько-антропологічного та герменевтичного аналізу. Історико-релігієзнавчий метод дозволив простежити еволюцію чернечих практик від індивідуальної аскези до спільнотної койнонії; феноменологічний метод дозволив реконструювати духовний досвід чернецтва; герменевтика текстів дала змогу розкрити смислові трансформації антропологічних понять аскетизму. Використано метод порівняльного аналізу для виявлення спорідненості між біблійною та ісихастською антропологією. З’ясовано, що ранньохристиянська аскеза не була лише практикою тілесного самозречення, а й виступала комплексною системою духовного самопізнання, спрямованою на відновлення єдності людини з Богом. Встановлено, що східнохристиянська антропологія базується на принципі цілісності людини усі складові її природи рівною мірою беруть участь у богоспілкуванні. Дихотомічні й трихотомічні схеми тлумачаться не як онтологічні, а як функціональні способи духовного самовираження.Ранньохристиянська аскетична традиція сформувала унікальну богословсько-філософську антропологію, що поєднала містичний досвід і теоретичне осмислення людини як єдиної духовно-тілесної сутності. Аскеза постала не як заперечення тілесності, а як шлях до її сакралізації через синергію людської волі й божественної енергії. Концепт цілісної людини, започаткований у пустельному подвижництві та койнонії, став фундаментом подальшої традиції православного ісихазму й східної містичної антропології, у якій духовне життя розуміється як безперервний процес богоспілкування і внутрішнього перетворення. Результати дослідження сприяють розвитку філософської антропології та теології східного християнства в сучасному академічному дискурсі.

Тип ресурсу: Стаття
Ключові слова: релігійна антропологія, аскетизм, духовність, чернецтво, духовні практики, досконалість, самотність, людина
Класифікатор: D Загальна і Стара Всесвітня Історія > D Історія (Загальне)
Відділи: Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра всесвітньої історії
Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра філософії та політології
Користувач: Олександр Сергійович Яценко
Дата подачі: 10 Лист 2025 16:39
Оновлення: 10 Лист 2025 16:39
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/45790
ДСТУ 8302:2015: Козловець М. А., Гуцало Л. В. Онтологічні та антропологічні засади аскетизму у традиції східного християнства. Вісник гуманітарних наук. 2025. № 12. С. 1–20. DOI: 10.5281/zenodo.17529899.

Дії ​​(потрібно ввійти)

Оглянути опис ресурсу
Оглянути опис ресурсу