Кириченко В. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5210-6304
(2025)
Психорекреаційні можливості туристичної діяльності.
Журнал соціальної та практичної психології. № 6.
С. 98–104.
ISSN 2786-9296.
DOI: 10.32782/psy-2025-6-14.
16.pdf
Завантажити (302kB) | Preview
Анотація
У статті розглядаються психорекреаційні можливості туристичної діяльності в умовах сучасних суспільних трансформацій, зокрема під час війни. Туризм виконує не лише культурно-пізнавальну, а й терапевтичну функцію, сприяючи психоемоційному відновленню особистості. Відзначено, що в українському соціокультурному просторі в період воєнної реальності формується табу на відпочинок як явище, що сприймається несумісним із суспільною мобілізацією в боротьбі з колективним ворогом. Водночас результати досліджень і практичний досвід доводять ефективність туристичних програм у зниженні рівня стресу, підвищенні життєстійкості, запобіганні саморуйнівним практикам. Розглянуто історичні аспекти використання подорожей як засобу відновлення духовних і психологічних ресурсів, від паломництва й мандрів інтелектуальних еліт середньовіччя до сучасного масового туризму. Підкреслюється, що у ХХІ столітті туризм стає доступним інструментом психорекреації для широких верств населення, але водночас обмежується соціальними й рольовими рамками, які можуть викликати фрустрацію та відчуття застою. У статті звертається увага на психологічні механізми туристичної психорекреації, що полягають у тимчасовому виході з традиційного рольового кола, формуванні нових соціальних контактів, зміні когнітивно-поведінкових моделей психіки й стимуляції пошукової активності. Важливою умовою є повне занурення в нове середовище, використання індивідуальних чи групових програм короткої тривалості, практики цифрової детоксикації, чергування інтенсивних пізнавальних активностей із релаксаційними паузами. У висновку підкреслюється, що туристична діяльність є природним засобом психоемоційного відновлення, ефективно доповнює психотерапевтичні та реабілітаційні програми, допомагає долати емоційне вигорання, посттравматичні стани й депресивні прояви. Подорожі сприяють гармонізації внутрішнього світу людини, розширенню її соціального досвіду, формуванню життєстійкості й здатності до адаптації. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено емпіричний аналіз типологічних відмінностей стресостійкості осіб, що регулярно практикують туристичну психорекреацію як форму організації дозвілля.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | B Філософія, психологія, релігія > BF Психологія |
| Відділи: | Соціально-психологічний факультет > Кафедра соціальної та практичної психології |
| Користувач: | Віктор Васильович Кириченко |
| Дата подачі: | 29 Груд 2025 13:06 |
| Оновлення: | 29 Груд 2025 13:06 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/46351 |
| ДСТУ 8302:2015: | Кириченко В. В. Психорекреаційні можливості туристичної діяльності. Журнал соціальної та практичної психології. 2025. № 6. С. 98–104. DOI: 10.32782/psy-2025-6-14. |


