Психологічні механізми коригування розумових процесів молоді засобами художньої творчості

У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних механізмів коригування розумових процесів молоді засобами художньої творчості. Актуальність дослідження зумовлена потребою в розвитку когнітивної гнучкості, усвідомленості та емоційної стійкості молоді в умовах інформаційного перевантаження та соціокультурної мінливості. Показано, що сучасна молодь демонструє високу когнітивну пластичність, але водночас вразливість до стресу, фрагментарність мислення та зниження рівня концентрації уваги. Обґрунтовано, що художня творчість виступає ефективним психокорекційним засобом, оскільки поєднує емоційно-образне й раціональне пізнання, стимулює асоціативні процеси, розвиває усвідомленість та сприяє інтеграції когнітивного й емоційного досвіду. Розкрито зміст основних механізмів, через які реалізується коригуючий вплив мистецтва на розумові процеси: асоціативно-евристичного (активізація віддалених асоціацій і творче комбінування), усвідомлювально-регуляційного (розвиток mindfulness як метакогнітивного контролю і гнучкості мислення), емоційно-регуляційного (гармонізація афективної сфери, стан потоку) та смислотворчого (інтеграція емоційного досвіду у систему цінностей та ідентичності). Показано, що ці механізми взаємодіють у єдиній системі психічної саморегуляції, забезпечуючи когнітивно-емоційну гармонізацію, розвиток творчого потенціалу та становлення внутрішньої суб’єктності особистості. Художня творчість розглядається як психологічний простір самокорекції, у якому мислення, емоції й смисли інтегруються в цілісну динамічну систему. Визначено перспективи подальших досліджень – емпіричне вивчення зв’язку між видами художньої діяльності та параметрами когнітивної саморегуляції молоді. Отримані теоретичні положення можуть бути використані у практиці психологічного консультування, арт-терапії та освітніх програмах, спрямованих на розвиток когнітивної стійкості й творчого потенціалу молоді.