Геопросторовий аналіз підготовки майбутніх учителів географії на другому (магістерському) рівні вищої освіти в Україні у 2025 році

У статті проведено комплексне наукове дослідження територіальних та структурних особливостей підготовки магістрів за спеціальністю А4 Середня освіта, предметною спеціальністю А4.07 «Середня освіта (Географія)». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації педагогічної освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи (НУШ) та інтеграції STEM-технологій. На основі статистичних даних вступної кампанії 2025 року та інтерпретації серії авторських тематичних картосхем здійснено геопросторовий моніторинг абітурієнтського попиту та мережі закладів вищої освіти (ЗВО).

Встановлено, що мережа підготовки магістрів-географів охоплює 24 освітні програми (ОП). Детальний структурний аналіз дозволив класифікувати їх за змістовим наповненням: виявлено, що 18 ОП (75% ринку) зберігають класичний монопрофільний підхід, тоді як 6 програм (25%) мають інноваційний міждисциплінарний характер, поєднуючи географію з біологією, іноземними мовами, ГІС-технологіями та краєзнавчо-екскурсійною роботою. Така трансформація визначена як стратегічна відповідь на запити НУШ щодо формування вчителя-універсала.

Освітні хаби Чернівецької, Київської, Черкаської та Запорізької областей формують ядро професійної підготовки. Найвищі якісні показники (середній бал) зафіксовано в Івано-Франківській області, що свідчить про високий рівень базової бакалаврської підготовки. Обґрунтовано кореляцію між кількістю пропонованих кваліфікацій та готовністю вступників до контрактної форми навчання: міждисциплінарні програми у ЗВО Вінниці, Сум та Запоріжжя демонструють вищу привабливість для інвестицій в освіту. Визначено критичні розриви в освітньому просторі південно-східних регіонів, зумовлені безпековими викликами, та запропоновано шляхи оптимізації мережі через укрупнення та цифровізацію ОП.