Теоретичні аспекти дослідження психологічних чинників життєстійкості внутрішньо переміщених осіб

У статті розглядаються теоретичні аспекти дослідження психологічних чинників життєстійкості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах війни. Авторка аналізує вплив вимушеної міграції на дезадаптацію, втрату відчуття безпеки, кризу ідентичності та соціально-психологічні труднощі.

Розкривається сутність феномену життєстійкості (за концепцією С. Мадді та С. Кобейси) як особистісного ресурсу, що включає психологічний і діяльнісний компоненти, сприяє конструктивному подоланню стресу, адаптації та самореалізації. Особливу увагу приділено взаємозв’язку життєстійкості з саморегуляцією поведінки, внутрішніми (емоційно-вольові якості, усвідомлення ресурсів) та зовнішніми (підтримка оточення, соціальні програми) чинниками.

Зроблено висновок, що життєстійкість є адаптаційним механізмом, який дає змогу ВПО виживати в умовах небезпеки, моделювати нові життєві цілі та зберігати психологічну рівновагу.