Психологічні виклики дистанційної та змішаної форм навчання в умовах воєнного стану

У статті розглядаються психологічні виклики дистанційної та змішаної форм навчання в умовах воєнного стану в Україні. Автори аналізують специфіку цих форматів як вимушених і водночас нових моделей освітньої взаємодії, що поєднують переваги технологій із психологічними ризиками.

Особливу увагу приділено дефіциту соціальної взаємодії, підвищеній тривожності, зниженню навчальної мотивації, емоційній лабільності здобувачів освіти та професійному вигоранню педагогів. На основі даних моніторингових досліджень 2023–2024 рр. (Державна служба якості освіти, GoGlobal) показано, що 61 % учнів мають ознаки зниження мотивації, 50 % педагогів фіксують нестабільний емоційний стан здобувачів, а 54 % вчителів потребують психологічної допомоги. Змішана форма навчання визнається психологічно ресурснішою, оскільки частково компенсує ізоляцію та підвищує відчуття безпеки.

Зроблено висновок, що ефективність дистанційного та змішаного навчання в умовах війни залежить від системної психологічної підтримки, розвитку саморегуляції, емоційної стійкості та створення психологічно безпечного освітнього середовища.