Психолінгвістичні особливості засвоєння словника дітьми середнього дошкільного віку

У статті досліджуються психолінгвістичні особливості засвоєння словника дітьми середнього дошкільного віку (4–5 років). Авторка аналізує словник як основу мовленнєвої діяльності, пізнавальної активності та соціалізації дитини. Розкрито теоретичні засади проблеми (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, Д. Ельконін, сучасні українські дослідження) та показано динаміку зростання лексичного запасу: від 8–10 слів на першому році життя до орієнтовно 4000 одиниць до 6 років.

Визначено якісні особливості словника в 4 роки (переважання іменників – 50,2 % та дієслів – 27,4 %) та «вузькі місця» засвоєння: буквальне тлумачення слів, неточність лексико-семантичних відтінків, обмеженість активного словника. Особливу увагу приділено сучасним вимогам Базового компонента дошкільної освіти (2021) та ефективним методам і прийомам: ігровій діяльності, контекстуалізації, словотворчим вправам, синонімічним/антонімічним рядам, рольовим сценаріям.

Запропоновано діагностичні інструменти (карти спостережень, адаптовані опитувальники MacArthur–Bates CDI). Зроблено висновок, що ефективне формування активного словника залежить від багатого мовленнєвого середовища, емоційної взаємодії з дорослими та цілеспрямованої педагогічної підтримки.