Трансформація парадигм програмної архітектури: порівняльний аналіз монолітних, мікросервісних та безсерверних рішень

Стаття присвячена трансформації парадигм програмної архітектури: порівняльному аналізу монолітних, мікросервісних та безсерверних рішень. Авторка розглядає еволюцію підходів у контексті пошуку балансу між швидкістю виходу на ринок, масштабованістю та Total Cost of Ownership (TCO).

Проаналізовано переваги та недоліки кожної парадигми: моноліти (простота розробки, висока продуктивність in-memory, але «велика куля бруду» та складність масштабування); мікросервіси (автономія команд, гнучкість технологій, але «мікросервісний податок», мережевий оверхед, складність транзакцій та observability); безсерверні архітектури (FaaS, Pay-per-use, автоматичне масштабування, але холодний старт та обмеження на складні процеси).

Особливу увагу приділено сучасній тенденції «великої консолідації» (2023–2025 рр.) — поверненню до модульних монолітів на прикладах Amazon Prime Video та Segment. У роботі наведено таблиці порівняння характеристик, технологічних викликів, витрат та реальних кейсів консолідації.

У висновках обґрунтовано принцип «Right Tool for the Right Job»: вибір архітектури має бути прагматичним, а не ідеологічним, залежно від розміру команди, навантаження та бізнес-вимог.