Філософсько-антропологічний вимір інформаційно-комунікативного суспільства

На сучасному етапі розвитку людства визначального значення набувають інформаційно-комунікативні технології, які радикально трансформують онтологічні засади людського існування. Виникає гостра потреба у філософсько-антропологічному осмисленні того, як цифрова реальність переформатовує фундаментальні категорії суб’єктності, ідентичності та свободи волі.Метою статті є філософсько-антропологічний аналіз трансформацій людського буття в умовах інформаційно-комунікативного суспільства.Методологія дослідження ґрунтується насукупності взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих філософських і загальнонаукових методів пізнання. У статті використанодіалектичний і герменевтичний методи, метод критичного аналізу, феноменологічний, антропологічний й системно-синергетичнийпідходи. Висновки та перспективи подальших досліджень. У статті обґрунтовано, що інформаційно-комунікативне суспільство докорінно змінює архітектоніку людського буття, перетворюючи цифрову реальність з інструментальної сфери на онтологічний фундамент сучасної цивілізації. Аргументовано, що головним антропологічним ризиком цієї трансформації є поступова втрата суб’єктності через розмивання меж між власною волею індивіда та алгоритмічними приписами мережевого середовища. Людина опиняється в ситуації «м’якого детермінізму», де свобода волі нівелюється предиктивними системами, що звужують простір автентичного вибору до меж споживчих чи ідеологічних шаблонів, позбавляючи особистість здатності до глибокої екзистенційної рефлексії.Доведено, що подолання кризи ідентичності в умовах тотальної цифровізації можливе лише через актуалізацію філософсько-антропологічного підходу, який стверджує пріоритет людської автономії над технологічною доцільністю. Висновується, що збереження «людського в людині» вимагає формування нової цифрової етики та культури мислення, що базуються на здатності суб’єкта до дистанціювання від алгоритмічного шуму. Визначено перспективи вироблення нової гуманітарної парадигми, яка б відповідала викликам епохи «post-human».