Картографічне відображення зв’язку між кліматичними змінними та біорізноманіттям регіону

У статті розглянуто особливості просторового взаємозв’язку між кліматичними змінними та показниками біорізноманіття регіону, а також обґрунтовано методичні підходи до їх картографічного зображення. Оцінено рівень та територіальну диференціацію біорізноманіття, розраховано відповідні індекси та встановлено осередки його концентрації на прикладі Карпатського регіону. Проведено просторово-статистичний аналіз взаємозв’язку між кліматичними змінними та показниками біорізноманіття. Реалізовано геоінформаційне моделювання на прикладі Карпатського регіону, що передбачає: створення тематичних карт кліматичних параметрів; побудову карт просторового розподілу біорізноманіття; виконання оверлейного аналізу для виявлення зон найбільш виражених залежностей. Сформовано практичні поради щодо застосування висновків картографічного аналізу у природоохоронному плануванні та регіональних стратегіях пристосування до змін клімату.

Виявлено, що кліматичні чинники виступають головними детермінантами територіальної організації біорізноманіття, окреслюючи границі його розподілу та визначаючи області можливої екологічної небезпеки. Пильну увагу зосереджено на сукупному просторовому аналізі взаємозв’язку кліматичних змінних та індексів біорізноманіття, що дало змогу підсумувати закономірності їх просторової диференціації, знайти ділянки підвищеної екосистемної вразливості та довести необхідність застосування картографічного моделювання як засобу передбачення подальших змін природних систем на прикладі Карпатського регіону.

У висновках обґрунтовано, що кліматичні зміни є ключовими детермінантами територіальної організації біорізноманіття регіону, які формують просторові градієнти видового багатства та обґрунтовують потребу інтегрованого картографічного підходу для оцінювання та прогнозування змін екосистем.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до вивчення взаємозв’язку між кліматичними змінними та біорізноманіттям регіону шляхом застосування просторового аналізу для ідентифікації зон підвищеної екологічної чутливості.