Зв’язок прокрастинації та мотивації до навчання у здобувачів вищої освіти

У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку навчальної мотивації та академічної прокрастинації у здобувачів вищої освіти. У дослідженні взяли участь 45 студентів (середній вік 21 рік). Використано шкалу академічної мотивації AMS-C 28 (Vallerand et al.) та шкалу прокрастинації Б. Такмана. Встановлено, що у 63% респондентів спостерігається низький рівень прокрастинації. Найвищі показники мотивації зафіксовано за шкалами зовнішньої регуляції (20 балів), внутрішньої мотивації до знань та ідентифікованої регуляції (по 19 балів). Низький рівень амотивації (9 балів) свідчить про збережену залученість студентів до навчання. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі обернені зв’язки помірного ступеня між прокрастинацією та внутрішньою мотивацією до досягнень, а також між прокрастинацією та зовнішньою регуляцією. Водночас виявлено прямий зв’язок між амотивацією та прокрастинацією. Зроблено висновок, що внутрішня мотивація до досягнень, зовнішня регуляція та низький рівень амотивації є важливими факторами зниження схильності до прокрастинації у студентів. Отримані результати мають практичне значення для розробки тренінгових програм, спрямованих на розвиток саморегуляції, мотивації та навичок самоорганізації здобувачів вищої освіти.