Досвід гуманітарної політики української влади доби національної революції (1917-1920 рр.) для сучасного державотворення

Стаття аналізує досвід гуманітарної політики українських урядів доби національної революції 1917–1920 рр. та його значення для сучасного державотворення. Автор підкреслює, що попри надзвичайно складні умови (війни, революції, боротьба з антидержавними силами) за короткий період національної державності Україна зробила важливий крок у подоланні наслідків культурної дискримінації. Було закладено основи національної школи, запроваджено обов’язкове вивчення української мови та українознавства на всіх рівнях освіти, сформовано правові засади гуманітарного розвитку етнічних меншин. Зроблено висновок, що розбудова гуманітарної політики можлива лише в руслі державного будівництва, а національні пріоритети тієї доби дали потужний поштовх духовному відродженню українського народу. Історичний досвід, попри тимчасовий характер досягнень через обмежений суверенітет, має бути об’єктивно оцінений і максимально використаний при формуванні сучасної гуманітарної стратегії України.