Культурно-мистецькі товариства 1920–1930-х рр.: історіографія проблеми

Стаття є історіографічним оглядом культурно-мистецьких товариств Радянської України 1920–1930-х років. Авторка аналізує еволюцію дослідницьких підходів — від радянських ідеологічно заданих інтерпретацій цих організацій як інструментів «соціалістичного культурного будівництва» до сучасних міждисциплінарних студій, що розглядають їх як поліфункціональні інституції. У роботі виокремлено чотири ключові функції товариств: комунікативно-організаційну, просвітницько-освітню, ідеологічно-дисциплінарну та націєтворчу. Особливу увагу приділено зміні дослідницької оптики — від «історії ідей» до «історії інституцій і практик», а також актуальності теми в контексті переосмислення радянської культурної політики та формування сучасної української культурної суб’єктності.