Двовимірна класифікація архітектур програмних систем на основі LLM-агентів

У статті обґрунтовано логічну некоректність традиційних лінійних переліків архітектур програмних систем на основі великих мовних моделей (LLM-агентів), які помилково змішують ознаки організації системи із засобами її оснащення та контролю дій. Для розв'язання цієї проблеми автор розробив двовимірну таксономію, що базується на двох незалежних осях: організації агентів (топологія взаємодії) та шарі надійності (склад засобів контролю).

Створена матриця розміром 3×4 охоплює 12 можливих конфігурацій, з яких 10 мають описані в науковій літературі практичні відповідники. Дві клітинки, що поєднують кероване середовище виконання (harness) із розподіленою організацією, залишаються порожніми через потребу harness у зовнішній єдиній точці контролю, що визначає перспективний напрям для подальших досліджень.