Стародубець Г. М.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2005-771X, Ozcelik C.
(2026)
Туреччина 1945–1946 рр. перед дилемою вибору: демократія чи авторитаризм?
Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. № 57.
С. 108–118.
ISSN 2411-2143.
DOI: 10.31652/2411-2143-2026-57-108-118.
1.pdf
Завантажити (404kB) | Preview
Анотація
Науковий інтерес до історії Туреччини зумовлений кількома чинниками: історичним, політико-правовим, соціокультурними трансформаціями тощо. Історична взаємопов’язаність державотворчих процесів України та Туреччини сягає своїм корінням в глибину Середньовіччя. У новітній період обидві країни, кожна по-своєму, проходили шлях переходу від авторитаризму/тоталітаризму до демократії. З огляду на це особливий науковий інтерес викликає період 1945-1946 років, коли відбувалися процеси, які детермінували трансформацію державного устрою та політичної системи Турецької Республіки, закладених турецькою елітою в 1920-х роках. Наукова новизна — в процесі написання роботи ми використали масив досі малодосліджених документів, зокрема, протоколи засідань турецького парламенту 1944-1946 років, програмні документи Республіканської й Демократичної партій, тексти виступів І. Іньоню, що дозволило глибше розкрити вплив суб’єктивного чинника на процес реструктуризації політичного поля Туреччини у досліджуваний період. Мета дослідження — розкрити передумови, причини й особливості процесу реструктуризації політичного поля Туреччини в 1945-1946 роках; проаналізувати генезу ставлення Ісмета Іньоню, як президента і лідера правлячої партії, до ідеї зміни політичної системи держави шляхом впровадження багатопартійності. Висновки. В результаті дослідження ми дійшли висновку, що в 1946 році відбулася кардинальна зміна партійно-політичної системи Турецької республіки. Процес переходу до партійного плюралізму відбувався на тлі трансформаційних змін світового порядку — формування конструкції двополярного світу. Прагнення Туреччини долучитися до союзу демократичних країн Європи і США, стало одним із чинників зміни конструкції державно партійно-політичної системи. Другим чинником стала потреба змін у внутрішньому житті країни, насамперед, економічних реформ. І третій чинник — суб’єктивний: позиція лідера держави і правлячої партії Ісмета Іньоню щодо демократизації суспільного життя шляхом уведення багатопартійності. Основною опозиційною партією правлячій Республіканській народній партії стала Демократична партія, яка через 4 роки впевнено займе позицію більшості в національному парламенті — Великих національних зборах Туреччини.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | вибори, демократія, республіка, партія, партійна система, Туреччина |
| Класифікатор: | D Загальна і Стара Всесвітня Історія > D Історія (Загальне) |
| Відділи: | Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра всесвітньої історії |
| Користувач: | Кафедра всесвітньої історії |
| Дата подачі: | 02 Вер 2026 09:11 |
| Оновлення: | 03 Вер 2026 09:07 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/49210 |
| ДСТУ 8302:2015: | Стародубець Г. М., Ozcelik C. Туреччина 1945–1946 рр. перед дилемою вибору: демократія чи авторитаризм?. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2026. № 57. С. 108–118. DOI: 10.31652/2411-2143-2026-57-108-118. |


