Боротьба професійної та професійно-політичної платформ у діяльності Всеросійського залізничного союзу в Наддніпрянській Україні (1906-1908 рр.)

Мета статті – проаналізувати боротьбу між професійною та професійно-політичною платформами у діяльності Всеросійського залізничного союзу (ВЗС) впродовж 1906-1908 рр. та її проявів у місцевих організаціях Наддніпрянської України.

Наукова новизна. Встановлено, що у 1906-1908 рр. в організаціях ВЗС відбувалася боротьба між професійною (позиція РСДРП) і професійно-політичною (точка зору ПСР) платформами. У центральній організації перемогли есери. У місцевих осередках чіткого поділу не було: простежувалися впливи обох партій, однак організаціям не вдалося розгорнути широку діяльність через репресії.

Висновки. У 1905 р., під впливом революції, виник Всеросійський залізничний союз – безпартійне, напівлегальне громадсько-політичне об’єднання залізничних службовців і робітників, яке ставило за мету демократизацію державного ладу та боротьбу за трудові права залізничників. Осередки ВЗС у Наддніпрянській Україні відігравали вагому роль у революційних подіях.

На межі 1905-1906 рр. правоохоронні органи розгромили організації Союзу. Його відродження розпочалося навесні 1906 р. В умовах урядових репресій діяльність ВЗС ознаменувалась новими рисами. Змінився соціальний склад організації: замість вищих службовців на перший план вийшли нижчі залізничні службовці та робітники. Методи роботи Всеросійського залізничного союзу стали радикальнішими, а сама організація перейшла до конспіративної діяльності. В цей час у Союзі посилився вплив партій – ПСР і РСДРП, які по-різному бачили напрям його розвитку: есери підтримували професійно-політичну платформу, а соціал-демократи – створення професійних спілок для захисту трудових прав.

У Центральному бюро перемогла позиція соціалістів-революціонерів, внаслідок чого РСДРП вирішила створювати на місцях власні профспілки. У місцевих осередках Наддніпрянської України відбувалася боротьба між представниками цих двох сил, однак простежити перевагу якоїсь із них доволі складно, оскільки через репресії, нестачу матеріальних та організаційних ресурсів організації не змогли повноцінно функціонувати.

Загалом, до кінця 1908 р., унаслідок репресій діяльність ВЗС і його місцевих осередків фактично припинилась. Упродовж наступних років до органів поліції надходили епізодичні відомості щодо діяльності організацій Союзу, проте у процесі перевірки даних вони не підтверджувались.