Перспективність культивування прісноводних раків у рециркуляційній аквакультурі: продуктивні та фізіологічні критерії

У публікації висвітлено результати порівняльного дослідження продуктивних характеристик, фізико-хімічних властивостей м'яса та біохімічних показників гемолімфи трьох видів прісноводних раків — австралійського червоноклешневого (Cherax quadricarinatus), довгопалого (Astacus leptodactylus) та мармурового (Procambarus fallax forma virginalis) — за умов культивування в рециркуляційних аквакультурних системах (РАС). Обґрунтовано доцільність комплексної оцінки фізіолого-біохімічного статусу та забійних параметрів гідробіонтів при дотриманні стабільних умов утримання (температура води 25 °C, pH 7,0, розчинений кисень ~7 мг/л) і стандартного раціону живлення.

Установлено, що найбільш перспективним об'єктом для рециркуляційної аквакультури є австралійський червоноклешневий рак, який вірогідно переважає інші види за середньою живою масою (67,6 г), виходом їстівної частини (15,16%), енергетичною цінністю м'яса (76,1 ккал/100 г) та концентрацією загального білка в гемолімфі (77,1 г/л). Виявлено видоспецифічні риси інших дослідних груп: мармуровий рак відзначається найвищим умістом білка у м'ясі (17,4%), проте потребує суворого ізольованого утримання через партеногенез та інвазійний ризик, а для довгопалого рака характерна найвища концентрація кальцію в гемолімфі (9,52 ммоль/л). Доведено, що біохімічні параметри гемолімфи слугують інформативним елементом виробничого контролю фізіологічного стану й адаптації ракоподібних у РАС.