Комплексний фізіолого-екологічний аналіз адаптацій мурах Formica rufa до урбанізованого середовища

Досліджено адаптації руди лісової мурашки Formica rufa L. до урбанізованого середовища вздовж градієнта урбанізації (міський лісопарк – приміський ліс – природний ліс) у Житомирському регіоні. У міських лісопарках щільність гніздування (0,62 проти 2,08 гнізд/га), об’єм куполів мурашників (у 7,5 раза) і маса робочих особин (на 19 %) були меншими, ніж у природних лісах. Критична максимальна температура (CTmax) робочих особин із міських ділянок була вищою на 2,54 °C (44,72 проти 42,18 °C) і тісно корелювала з температурою ґрунту (rs = 0,74). Поведінкові зміни охоплюють двопіковий добовий ритм фуражування з денним мінімумом, довший на 18–20 діб активний сезон і розширення трофічної ніші за рахунок антропогенних харчових відходів. Сукупність змін розглянуто як «синдром урбанізаційної адаптації».