МІФОЛОГІЧНІ СИМВОЛИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇХ СПРИЙНЯТТЯ У ХРИСТИЯНСЬКІЙ КУЛЬТОВІЙ ТРАДИЦІЇ

Дисертація є філософсько-релігієзнавчим дослідженням особливостей трансформації міфологічних символів у християнському культі. Аналіз особливостей сприйняття часу і простору в християнській культовій традиції виявив характерну для міфологічної свідомості неоднорідність та ієрархічність їх бачення. Поряд з цим встановлено, що в процесі трансформації символіки часу та простору відбувся перехід від циклічної моделі часу до лінійної та послабилася залежність святості дії від святості місця.
На прикладах феноменологічних описів сприйняття сакральних виявів у природі обґрунтовано, що конкретно-чуттєва образність сприйняття міфологічної символіки є характерною як для архаїчної релігійної свідомості, так і для свідомості християнської. Але, на відміну від пантеїзму архаїчних вірувань, у християнстві немає неподільної єдності людини й природи.
Досліджено міфологічну основу символіки жертвоприношення в християнській Літургії та визначено в ній принципово нове явище – подолання сприйняття ритуалу жертви як фатальної даності.