Екзистенційно-онтологічні підстави ідеї людської стражденності у творчості С. Франка і М. Бердяєва

Ідею стражденності розглянуто в контексті авторських філософських концепцій С. Франка і М. Бердяєва, через які з’ясовано її онтологічно-екзистенційне підґрунтя. Виявлено смисло-змістову відмінність щодо постановки й тлумачення ідеї стражденності між мислителями, яка ґрунтується на особливостях їх філософської рефлексії. Визначено низку понять, в яких конституюється ідея стражденності як проблема сучасної філософської антропології. Встановлено, що спільним у постановці ідеї стражденності в обох мислителів є узріння її онтологічно-екзистенційних підстав на тлі відмінних персоналістично-онтологічного (у С. Франка) та персоналістично-екзистенційного (у М. Бердяєва) методів філософування.