The Content Analysis of Practices and Projects of Organizing Non-Formal Education in Ukraine

The article presents the results of the researches of 24-authored Ukrainian projects of non-formal education, presented in the Catalog of Best Practices and Projects of the Organization of Non-formal Education (in Ukrainian higher educational institutions, in the process of professional training of future specialists in the social sphere). Content analysis of experience was implemented on two levels: external / organizational and internal / content. The external (organizational) analysis of non-formal education practices was carried out in the process of critically estimating the main activity-centered components of non-formal education as singled out and described by its agents and providers. The internal (content-related) analysis of non-formal education practices was performed by means of analyzing the essence and content of the projects in question based on the following criteria: theoretical approaches employed, underlying values, main processes, systematicity, fund-raising, and implementation level. The following main modern trends in the development of the practice of non-formal education were established: 1) during organization of non-formal education, providers are guided by their own scientific or professional interests without analyzing the individual needs of the participants; 2) there are no current studies in pedagogical activity aimed at studying the participatory motives of various categories of participants in non-formal educational projects; 3) the specification of participants in non-formal learning allows organizers to specify the needs for which it is aimed; 4) the leading functions of non-formal education are educational, upbringing, psychological and enlightenment; 5) in non-formal education, the tendency towards the use of group forms and methods of teaching, as well as in the formal education system; 6) in the presented experience, there are no correlation of goals with the outlined authors' results of non-formal education; 7) the vast majority of non-formal education experience is realized without financial support, at the expense of initiative, goodwill and research or civic interests of the organizers; 8) today the most common theoretical foundations of the organization of non-formal education are activity, competence, and systems approaches. У статті представлено результати дослідження 24 авторських українських проектів неформальної освіти, представлених у Каталозі кращих практик і проектів організації неформальної освіти (у навчальних закладах України; у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери). Контент-аналіз досвіду реалізовувався на двох рівнях: зовнішньому, організаційному та внутрішньому, змістовому. Встановлено такі основні сучасні тенденції розвитку практики неформальної освіти: 1) при організації неформальної освіти провайдери керуються власними науковими або професійними інтересами без аналізу індивідуальних потреб учасників; 2) у педагогічній діяльності наразі відсутні дослідження, спрямовані на вивчення мотивів участі різних категорій учасників у неформальних освітніх проектах; 3) специфікація учасників неформального навчання дозволяє конкретизувати організаторам потреби, на задоволення яких воно спрямоване; 4) провідними функціями неформальної освіти виступають навчальна, виховна, психологічна, просвітня; 5) у неформальній освіті зберігається тенденція до використання групових форм і методів навчання, як і у формальній системі освіти; 6) у представленому досвіді відсутній взаємозв’язок цілей із окресленими авторами результатами неформальної освіти; 7) переважна більшість досвіду неформальної освіти реалізується без фінансової підтримки, за рахунок ініціативи, доброї волі та власних дослідницьких або громадянських інтересів організаторів; 8) найбільш поширеними теоретичними засадами організації неформальної освіти сьогодні є діяльнісний, компетенісний, системний підходи.