Позитивні та негативні тенденції розвитку світової освіти

Розглядаються дві групи тенденцій – позитивна і негативна, які не тільки взаємно суперечать, але й певним чином доповнюють одна одну, створюючи парадоксальну картину освітніх трансформацій. Серед негативних освітніх тенденцій виявляються такі: тенденція, яка спрямовує навчальний процес на інформаційноцентровану суб’єкт-об’єктну освітню парадигму; тенденція, що орієнтує школу і учнів на фрагментарні відомості про світ; тенденція, яка відображає процес формування споживача, нетворчу прагматичну істоту; тенденція, яка орієнтує освіту на сприйняття людини як засобу та інструменту, яка спрямовується на прагматичний контекст космосоціоприродного буття. Серед позитивних тенденцій розвитку світової освіти диференціюються такі: зміна парадигми навчання (від репродуктивної “школи пам’яті” до творчо-продуктивної “школи мислення”); зміна парадигми пізнання (від орієнтації на зовнішню соціально-педагогічну реальність та дисциплінарну модель освіти – до спрямованості у глибини свого “Я” через рефлексію, критичне мислення, самосвідомість); зміна місії освіти (від підготовки підростаючого покоління до життя – до забезпечення умов формування особистості, що перебуває у процесі самовдосконалення та формує соціальні умови свого життя).