Титаренко В. М. (2024) Запозичена метрологічна лексика в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст. Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти міжмовної комунікації та формування комунікативної компетентності сучасного фахівця. С. 70–74.
Tytarenko.pdf
Завантажити (220kB) | Preview
Анотація
Отже, оскільки в XVI–XVII ст. ще не існувало єдиної метричної системи,
то в пам’ятках виявляємо різноманітні назви на позначення одиниць виміру. Серед іншомовної лексики найбільше виявлено германізмів та латинізмів, котрі
найчастіше проникала через польське посередництво, уживаються також запозичення з грецької, тюркських, польської, литовської мов. Причина розгалуженої метрологічної системи (як автохтонні, так і запозичені назви) XVI–XVII ст.
пояснюється тим, що переважна кількість одиниць цієї системи вживалася лише
з конкретними речами, предметами, рідинами, наприклад, фаска використовувалася в основному для виміру масла, літра визначала вагу шовку або золотої
пряжі, рызы – паперу тощо. Із аналізованих вище лексем в активному вжитку
збереглися назви центнер, літра, сума, низка перейшла до пасивного фонду або
функціонує в сучасних говорах: клумак, кварта, фунтъ.
Тип ресурсу: | Стаття |
---|---|
Класифікатор: | P Мова та література > P Філологія. Лінгвістика P Мова та література > PA Класична філологія |
Користувач: | Валентина Миколаївна Титаренко |
Дата подачі: | 20 Черв 2024 08:25 |
Оновлення: | 20 Черв 2024 08:33 |
URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/40289 |