Social adaptation of family-type orphanages from the number of internally displaced persons to new living conditions

У даній статті висвітлено актуальність соціальної адаптації мешканців дитячих будинків сімейного типу із числа внутрішньо переміщених осіб до нових умов проживання, оскільки ця проблема пов’язана з кризовою ситуацією спричиненою війною в Україні.

Зазначено актуальність переїзду дитячих будинків сімейного типу до більш безпечних територій нашої країни та надання їм комплексної допомоги.

Проаналізовано нормативно-законодавчу базу стосовно визначення внутрішньо переміщених осіб, батьків-вихователів, дитячих будинків сімейного типу та їх захист у сучасних умовах.

Також підкреслена актуальність соціального супроводження дитячих будинків сімейного типу соціальними працівниками. Проаналізовано наукові підходи різних дослідників, українське законодавство щодо поняття прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, їх зайнятості, проживання, соціального захисту та супроводження.

У статті розглянуто поняття соціальної адаптації, об’єктивні й суб’єктивні причини успішної / неуспішної адаптації внутрішньо переміщених осіб, її показники та актуальність діяльності служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання, які мають здійснювати їх соціальне супроводження відповідно до потреб і проблем, які виникають.

Прописані та проаналізовані мета (аналіз інтеграції дитячих будинків сімейного типу із числа внутрішньо переміщених осіб у суспільство, зокрема їх соціальної адаптації), принципи, суб’єкти та періоди соціального супроводження дитячих будинків сімейного типу та основні напрями соціальної роботи з ними.

Також зроблені висновки та представлені перспективи подальших розвідок у даному напряму дослідження.