Безпечне освітнє середовище закладу освіти як науково-педагогічна проблема

У статті розкривається важливість створення безпечного освітнього середовища в умовах Нової української школи (НУШ) та визначається ключова роль педагога в цьому процесі.

На основі аналізу наукових джерел та нормативно-правових актів, у статті дано визначення понять «освітнє середовище» та «безпечне освітнє середовище», а також проаналізовано їхню структуру та функції. Освітнє середовище розглядається як сукупність сприятливих умов оточення людини, об’єктивних зовнішніх умов, чинників, соціальних об’єктів, що охоплюють зміст і різні види засобів освіти, здатних забезпечувати продуктивну діяльність особистості, її освітній розвиток. Зазначається, що освітнє середовище є складною, багатокомпонентною системою, що поєднує фізичне оточення, людський фактор та програму навчання. Воно є інтегральною частиною життєвого простору людини, впливає на її розвиток і соціалізацію.

Під безпечним освітнім середовищем розуміється сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди. Зазначається, що безпечне освітнє середовище передбачає не лише відсутність фізичного насильства, а й комфортну міжособистісну взаємодію, що забезпечує емоційне благополуччя всіх учасників освітнього процесу (учнів, педагогів, батьків). При цьому увага акцентується на тому, що безпечне освітнє середовище не виникає само собою, а потребує цілеспрямованої діяльності та постійного реагування на нові умови.

Наголошується на провідній ролі педагога у формуванні такого середовища, оскільки саме він є головним провідником ідей безпеки та комфорту в освітньому процесі. Водночас акцентується на наявності низки суперечностей у здійсненні педагогом безпекової функції, зокрема між можливостями педагогічного процесу у вирішенні проблем безпечного середовища в закладах освіти і неготовністю значної частини педагогів до реалізації педагогічного аспекту безпечної життєдіяльності.

У статті підкреслюється, що проблема підготовки вчителів до створення безпечного освітнього середовища залишається недостатньо дослідженою, що свідчить про необхідність подальших наукових і методичних розробок у цій сфері.