Сучасний стан цифровізації управління освітнім процесом у закладах загальної середньої освіти

У статті представлено комплексне дослідження цифровізації управління освітнім процесом у закладах загальної середньої освіти (ЗЗС) в контексті трансформаційних викликів, зокрема воєнного стану, а також у контексті інтеграції України до європейського цифрового простору. Актуальність питання визначається необхідністю підвищення ефективності управлінських рішень, прозорості освітнього процесу та стійкості системи освіти до зовнішніх ризиків за допомогою цифрових інструментів. Особлива увага приділяється виявленню факторів, що перешкоджають або сприяють впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на рівні управління ЗЗС.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану цифрової трансформації управлінських процесів у системі загальної середньої освіти України та обґрунтування стратегічних напрямків розвитку цифрового управління освітою. Для досягнення цієї мети було використано методи теоретичного аналізу, синтезу, порівняння, систематизації та узагальнення вторинних даних, а також елементи структурно-функціонального підходу. Це дозволило дослідити концептуальні основи цифровізації, охарактеризувати регіональну специфіку цифрової зрілості, виявити бар'єри для впровадження ІКТ в управління школою та оцінити динаміку цифрової грамотності серед учасників освітнього процесу.

Отримані результати свідчать про значні регіональні відмінності в рівні цифровізації управління освітою, відсутність єдиної державної інформаційної системи загальної середньої освіти, брак технічних ресурсів та нерівномірну готовність управлінського персоналу до цифрових змін. Водночас спостерігається позитивна тенденція до підвищення цифрової компетентності та розширення використання ІКТ в управлінні. Визначено, що цифровізація освіти в умовах воєнного стану виконує не лише функцію модернізації, а й кризову функцію, забезпечуючи безперервність освітнього процесу, резервне копіювання даних та екстрений зв'язок.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у стратегічному плануванні цифрової трансформації управління освітою, розробці рекомендацій для органів управління освітою, навчанні керівників шкіл та формуванні єдиних цифрових стандартів у загальній середній освіті. У статті наведено рекомендації щодо об'єднання цифрових платформ, удосконалення нормативно-правової бази, розвитку інфраструктури та інвестування в цифрову освіту для менеджерів. Перспективи подальших досліджень пов'язані з емпіричним вивченням моделей цифрового управління на рівні громади, оцінкою ефективності цифрових рішень у кризових умовах та вивченням впливу цифровізації на якість освітніх результатів учнів.