Вергелес К. М.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5695-7862, Гарбар Л. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5114-523X
(2025)
Православна антропологія у контексті конструювання політичної ідеології.
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. № 98.
С. 5–14.
ISSN 2663-7650.
DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.2(98).2025.5-14.
3.pdf
Завантажити (614kB) | Preview
Анотація
Стаття присвячена дослідженню феномена концепції сакралізованої державності у Візантійській імперії та її впливу на формування релігійної свідомості православного світу. Аналізується взаємодія політичних і релігійних чинників, що визначали характер візантійської цивілізації, зокрема її здатність інтегрувати богословські та державницькі парадигми у єдину політико-релігійну систему. Доведено, що Візантія функціонувала не лише як політична структура, а й сакральний організм, що поєднував у собі функції збереження християнської віри та транслятора духовних архетипів. Особливу увагу приділено формуванню візантійського типу релігійної особистості, який вирізнявся авторитарним менталітетом, догматичною свідомістю, ізоляціоністською позицією у ставленні до інших культурних і релігійних традицій. Розкрито антропологічний вимір сакральності влади, що ґрунтувався на уявленні про імператора як "образа Божого" у земному світі та посередника між трансцендентним і соціальним порядком. Такий антропологічний вимір підкреслював персоніфікацію влади, у якій тілесність, ритуалізованість поведінки та обрядові практики набували особливого значення як знаки сакральної присутності в історії. Це зумовлювало не лише політичну легітимацію, а й формування певної моделі релігійної антропології, де влада ототожнювалася з особистістю монарха як носія божественної харизми. Встановлено, що постійна загроза Візантії зі Сходу та релігійно-культурний тиск латинського Заходу сприяли формуванню архетипів войовничості, духовної незламності та ортодоксальної консервативності. Простежено трансформацію християнської ідеї в етноцентричну, у межах якої православ’я дедалі більше ототожнювалося з грецькою національною та культурною ідентичністю. Встановлено, що концепція сакралізованої державності постає як багатовимірний феномен, який охоплює богословський, політичний та антропологічний рівні, формуючи унікальну систему релігійних уявлень.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | L Освіта > L Освіта (Загальне) |
| Відділи: | Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра філософії та політології |
| Користувач: | Аліна Ковальчук |
| Дата подачі: | 29 Жовт 2025 13:12 |
| Оновлення: | 29 Жовт 2025 14:08 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/45689 |
| ДСТУ 8302:2015: | Вергелес К. М., Гарбар Л. В. Православна антропологія у контексті конструювання політичної ідеології. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2025. № 98. С. 5–14. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.2(98).2025.5-14. |


